
Bag-in-Bag — це технологія двошарового пакування, за якої невеликий внутрішній пакет поміщається у більший зовнішній пакет і після цього закривається як єдина пакувальна одиниця. Такий підхід використовують, коли необхідно поєднати порційне або первинне пакування з додатковим зовнішнім захистом, груповим пакуванням або зручним форматом для реалізації продукції.
Автоматизація процесу дозволяє виконувати виготовлення або подачу внутрішнього пакета, його наповнення та герметичне закриття, переміщення у зовнішній пакет, формування зовнішньої упаковки та її запаювання в межах узгодженого технологічного циклу. Конкретна схема залежить від того, яким способом формуються внутрішній і зовнішній пакети та чи надходить внутрішній пакет на лінію вже готовим.

На відміну від звичайного пакування, коли продукція безпосередньо поміщається в один пакет, технологія Bag-in-Bag передбачає наявність двох рівнів пакування. Внутрішній пакет містить продукт або порційне пакування, після чого поміщається у зовнішній пакет.
Залежно від виробничого завдання внутрішній пакет може виготовлятися безпосередньо на лінії або надходити на обладнання вже сформованим і запечатаним. Зовнішня упаковка при цьому може виготовлятися з рулонного матеріалу або являти собою заздалегідь підготовлений пакет.
Така технологічна схема дозволяє об'єднувати індивідуальні порції в одну зовнішню пакувальну одиницю. Наприклад, кілька невеликих пакетів можуть поміщатися в один зовнішній пакет, або один заповнений внутрішній пакет може додатково захищатися зовнішньою упаковкою.
Конструкція Bag-in-Bag застосовується у різних варіантах. У промисловому обладнанні використовуються рішення, у яких внутрішній пакет формується окремо, а потім подається у зовнішній пакет, а також системи, що поєднують формування обох упаковок в одному автоматизованому циклі.
Bag-in-Bag доцільно використовувати там, де звичайного одношарового пакування недостатньо або необхідно об'єднати кілька порцій в одну споживчу чи транспортну одиницю.
Типові завдання такої технології:
Особливо корисною технологія є для продукції, яку необхідно зберігати в окремих порціях, але продавати або транспортувати як єдиний комплект.
Конкретний перелік продукції залежить від конструкції внутрішньої та зовнішньої упаковки, способу подачі продукту та вимог до дозування. Тому під час підбору обладнання необхідно враховувати не лише назву продукту, а й його фізичні властивості.
Технологія може застосовуватися для різноманітної харчової та нехарчової продукції, зокрема:
Для кожної категорії продукції підбирається відповідна система дозування та подачі. Наприклад, сипучі продукти можуть дозуватися ваговим, об'ємним або іншим відповідним способом, а готові внутрішні пакети можуть подаватися у зовнішню пакувальну машину окремим транспортером або спеціальним завантажувальним пристроєм.
Під терміном Bag-in-Bag об'єднують кілька технологічних схем. Перед проєктуванням лінії важливо визначити, яка саме конструкція необхідна підприємству.
У цьому варіанті заповнений і закритий внутрішній пакет поміщається у більший зовнішній пакет. Після розміщення внутрішньої упаковки зовнішній пакет закривається.
Така схема підходить, коли внутрішній пакет виконує функцію первинної упаковки, а зовнішній шар використовується як додатковий захист або споживча оболонка.
Зовнішня упаковка може об'єднувати кілька невеликих пакетів. У такому випадку лінія повинна не тільки сформувати зовнішній пакет, а й забезпечити підрахунок або задану подачу внутрішніх упаковок.
Таке рішення застосовується для створення мультиупаковок, наборів та групової реалізації порційної продукції.
Складніший варіант передбачає виготовлення обох упаковок безпосередньо в автоматизованій системі. Внутрішній пакет формується, наповнюється та запечатується, після чого переміщується в зону формування зовнішнього пакета.
Така архітектура дозволяє зменшити кількість ручних операцій і синхронізувати два пакувальні процеси, однак потребує складнішої системи керування та точного узгодження продуктивності окремих вузлів.
Якщо внутрішній пакет уже виробляється на окремій ділянці, лінія Bag-in-Bag може виконувати його автоматичну подачу, групування та розміщення у зовнішній упаковці.
У цьому випадку особливе значення має стабільність розмірів і положення внутрішніх пакетів, оскільки від цього залежить надійність їхньої подачі у зовнішню упаковку.
Конкретна послідовність операцій залежить від конструкції обладнання, однак типова автоматична схема включає кілька основних етапів.
Продукт надходить на дозувальне обладнання. Після формування порції вона направляється до системи виготовлення внутрішнього пакета або обладнання для наповнення заздалегідь виготовленої упаковки.
Якщо внутрішній пакет формується з рулонного матеріалу, лінія виконує подачу плівки, формування упаковки, наповнення та закриття. Якщо використовується готовий пакет, система повинна забезпечити його відкривання, наповнення та подальшу герметизацію або працювати з уже запечатаною внутрішньою упаковкою.
Залежно від вимог лінії може виконуватися контроль наявності внутрішнього пакета, його кількості, положення або інших параметрів.
Для багатокомпонентного пакування додатково може знадобитися підрахунок внутрішніх пакетів перед їхнім поміщенням у зовнішній пакет.
Зовнішня упаковка може виготовлятися з рулонного матеріалу або подаватися як готовий пакет. На цьому етапі формується простір, у який має потрапити внутрішня упаковка.
Розмір зовнішнього пакета визначається з урахуванням кількості та габаритів внутрішніх пакетів, способу їх укладання та необхідного вільного простору для надійного зварювання.
Одна з найбільш відповідальних ділянок системи — механізм передачі внутрішньої упаковки у зовнішню. Він має синхронізуватися з циклом формування зовнішнього пакета.
Для готових внутрішніх пакетів можуть використовуватися транспортуючі, орієнтуючі, лічильні або штовхальні пристрої. Конкретна конструкція залежить від розмірів, форми, жорсткості та кількості внутрішніх упаковок.
Після розміщення внутрішнього пакета зовнішній пакет закривається. Залежно від матеріалу та конструкції упаковки може застосовуватися відповідний зварювальний або інший запірний вузол.
У результаті отримуємо готову двошарову упаковку, у якій внутрішня упаковка знаходиться всередині зовнішньої.
Склад лінії визначається технологічною схемою. Для повної автоматизації можуть знадобитися такі елементи:
Не всі перелічені пристрої необхідні в кожному проєкті. Наприклад, якщо внутрішні пакети надходять із уже існуючої пакувальної ділянки, обладнання для їхнього виготовлення до складу нової лінії включати не потрібно.
Під час проєктування машини для пакування пакет у пакет необхідно окремо визначити спосіб дозування продукту. Саме внутрішній пакет зазвичай є первинною упаковкою, тому маса або об'єм його вмісту повинні відповідати заданим параметрам.
Залежно від продукту можуть використовуватися:
Вибір залежить від сипучості, розміру частинок, щільності, форми продукту, необхідної маси порції та необхідної точності.
Для дрібноштучної продукції замість дозування за масою може знадобитися система підрахунку або спеціальна система подачі, якщо в кожен внутрішній пакет необхідно поміщати певну кількість виробів.
Одна з особливостей Bag-in-Bag полягає в тому, що внутрішній і зовнішній пакети можуть виконувати різні функції. Тому їхні матеріали не обов'язково мають бути однаковими.
Внутрішня упаковка може бути призначена насамперед для безпосереднього контакту з продуктом і його герметичного зберігання. Зовнішня упаковка додатково може виконувати захисну, транспортну, інформаційну або маркетингову функцію.
Під час вибору пакувального матеріалу необхідно враховувати:
Сумісність плівки зі зварювальним обладнанням необхідно перевіряти для конкретного матеріалу. Не можна визначати температурні та технологічні параметри зварювання лише за назвою плівки.
Для промислової експлуатації лінії Bag-in-Bag важливо контролювати не лише процес наповнення, а й правильність формування двошарової упаковки.
Залежно від завдання можуть застосовуватися:
Якщо внутрішній пакет містить готовий продукт, контроль може виконуватися як до його поміщення у зовнішній пакет, так і після завершення всього процесу пакування. Вибір точки контролю залежить від вимог підприємства.
Обладнання Bag-in-Bag може бути спроєктоване як самостійна пакувальна система або інтегроване з уже існуючою виробничою ділянкою.
Під час підключення до діючої лінії необхідно перевірити:
Особливо важливою є синхронізація внутрішнього та зовнішнього пакувальних процесів. Якщо внутрішні пакети виробляються швидше або повільніше, ніж зовнішній пакувальний модуль може їх приймати, знадобиться буферизація або відповідне налаштування продуктивності.
Ці поняття близькі, але не є повністю ідентичними.
Під час групового пакування кілька одиниць продукції об'єднуються в загальну упаковку. При Bag-in-Bag внутрішня одиниця сама є пакетом або іншою самостійною гнучкою упаковкою, яка поміщається всередину зовнішнього пакета.
Наприклад, десять окремих саше, поміщених в один зовнішній пакет, можна розглядати як варіант Bag-in-Bag. Водночас десять непакованих виробів, просто укладених у загальний пакет, належать до іншої пакувальної схеми.
Перед підбором обладнання необхідно визначити не лише продукт, а й кінцеву конструкцію упаковки. Для Bag-in-Bag це особливо важливо, оскільки лінія одночасно працює з двома рівнями пакування.
Для попереднього технічного розрахунку рекомендується надати:
Бажано надати креслення або фотографію необхідної упаковки. Для нестандартних продуктів і форматів особливо корисними є зразки продукту, внутрішнього пакета та пакувального матеріалу.
Продуктивність пакувальної машини Bag-in-Bag не можна визначати лише за швидкістю одного пакувального модуля. Підсумковий показник залежить від кількості внутрішніх пакетів в одній зовнішній упаковці, швидкості їхньої подачі, часу формування зовнішнього пакета, способу дозування та продуктивності кожного пов'язаного вузла.
Якщо у зовнішній пакет необхідно поміщати кілька внутрішніх упаковок, система повинна додатково виконувати їх підрахунок, накопичення або групування. Тому продуктивність такої лінії розраховується стосовно всієї технологічної схеми.
Наприклад, швидкість у пакетах за хвилину та кількість внутрішніх пакетів в одній зовнішній упаковці — це різні показники. Під час розрахунку проєкту необхідно заздалегідь визначити, який саме показник є цільовим: кількість внутрішніх упаковок, кількість готових зовнішніх пакетів або маса упакованого продукту за годину.
DOLZAN Impianti є виробником автоматичного пакувального обладнання та вертикальних пакувальних систем, які можуть комплектуватися різними дозувальними та допоміжними пристроями.
Залежно від конкретного проєкту обладнання DOLZAN може використовуватися як частина автоматизованої ділянки фасування та пакування. При цьому можливість реалізації саме Bag-in-Bag — тобто автоматичного поміщення одного сформованого пакета всередину іншого — має підтверджуватися для конкретної конфігурації обладнання та технічного завдання.
Це принципово важливо під час підготовки комерційної пропозиції: стандартна вертикальна машина VFFS і спеціалізована система Bag-in-Bag вирішують різні технологічні завдання. Для останньої необхідно забезпечити не лише формування та закриття пакета, а й передачу внутрішньої упаковки у зовнішній пакет із необхідною синхронізацією.
Тому для проєкту Bag-in-Bag конфігурація обладнання повинна розроблятися на основі зразків продукту, внутрішніх і зовнішніх пакетів, необхідної продуктивності та опису технологічного процесу.
Технологія пакування пакет у пакет дозволяє поєднати індивідуальне пакування продукту з додатковим зовнішнім пакетом. Залежно від виробничого завдання обладнання може формувати обидва пакети безпосередньо на лінії або автоматично поміщати готові внутрішні пакети у зовнішню упаковку.
Для коректного підбору обладнання необхідно визначити конструкцію двох рівнів пакування, спосіб дозування, кількість внутрішніх пакетів, тип пакувальних матеріалів та необхідну продуктивність. Ці параметри безпосередньо впливають на склад обладнання та принцип його роботи.
Якщо вам необхідно реалізувати пакування Bag-in-Bag на виробництві, зв'яжіться з нами для попереднього підбору технологічної схеми. Надайте опис продукту, розміри внутрішнього та зовнішнього пакета, кількість внутрішніх упаковок і необхідну продуктивність — це дозволить визначити необхідну конфігурацію обладнання та склад автоматичної лінії.