Млинове обладнання для виробництва борошна

Борошномельне виробництво об'єднує приймання і транспортування зерна, очищення, кондиціювання, розмелювання, просіювання, накопичення готових продуктів та їх відвантаження. Технологічна схема формується як єдина система: продуктивність кожної ділянки має відповідати загальному матеріальному потоку.

Обладнання для очищення зерна

До підготовчої дільниці можуть входити сепаратори для видалення домішок за розміром, аспіраційні канали для легких частинок, каменевідбірники, магнітні сепаратори та машини для очищення поверхні зерна. Склад вузлів залежить від забрудненості сировини та вимог до подальшого помелу. Ефективне очищення зменшує надходження сторонніх включень у розмельне відділення.

Системи зволоження та кондиціювання

Перед помелом пшеницю за потреби зволожують і витримують для перерозподілу вологи в зернівці. Це допомагає підготувати оболонки та ендосперм до їх подальшого розділення. Кількість води, час відволожування й послідовність операцій визначають за вихідною вологістю та властивостями зерна.

Вальцьові верстати для помелу зерна

Вальцьові верстати виконують послідовне подрібнення зерна і проміжних продуктів між валками. На різних системах помелу застосовують відповідні поверхні валків та режими роботи. Важливими параметрами є стабільність подачі, регулювання міжвальцьового зазору, стан робочих поверхонь і узгодження верстата з наступним просіюванням.

Розсіви та ситове сортування

Планиcтери (розсіви) розділяють потік за крупністю на борошно, крупки та фракції для повторної обробки. Ситові пакети і схема проходження продукту підбираються під технологічні завдання конкретного млина. Просіювання після розмельних проходів дає змогу спрямовувати кожну фракцію на потрібну наступну операцію.

Ситовійні машини та додаткове розмельне обладнання

Ситовійні машини використовують для очищення та класифікації крупок із застосуванням сит і керованого повітряного потоку. Залежно від схеми також можуть передбачатися деташери для розпушування пластівців продукту після вальців, допоміжні просіювачі та інше обладнання проміжної обробки.

Технологічні комплекси проєктують насамперед для переробки м'якої та твердої пшениці. Для виробництва кукурудзяного борошна або круп можуть застосовуватися окремі схеми очищення, відділення зародка, подрібнення й сортування. Переробка інших зернових культур також потребує адаптації машин та режимів. Одна й та сама технологічна схема не є універсальною для всіх видів сировини.

1. Приймання та контроль сировини. Зерно надходить із приймальної системи або силосного господарства; контролюються параметри, важливі для його переробки.
2. Очищення. Із потоку видаляють великі, дрібні, легкі, мінеральні та металомагнітні домішки відповідними машинами.
3. Кондиціювання. За технологічною потребою зерно зволожують і витримують перед розмелюванням.
4. Поетапний помел. Вальцьові верстати розкривають зернівку та подрібнюють проміжні продукти на кількох системах.
5. Просіювання та очищення крупок. Розсіви й ситовійні машини відокремлюють готові та проміжні фракції.
6. Збирання готової продукції. Борошно надходить до відповідних бункерів або силосів, звідки може подаватися на фасування чи відвантаження.

Для переміщення зерна й продуктів помелу застосовують механічні транспортні системи та пневмотранспорт. Аспіраційні мережі забезпечують відведення запиленого повітря від визначених технологічних вузлів із подальшою фільтрацією. Для борошна, висівок та інших продуктів передбачають роздільні маршрути і місткості з урахуванням ризику змішування фракцій.

Система керування може об'єднувати контроль завантаження машин, запуск і зупинку технологічних маршрутів, моніторинг стану приводів, сигналізацію несправностей та облік виробничих показників. Ступінь автоматизації визначається проєктом. Особливу увагу приділяють міжмашинним блокуванням, контролю потоку продукту й безпечній експлуатації обладнання.

Після накопичення готове борошно може подаватися на обладнання для фасування сипучих продуктів або в системи відвантаження насипом. Для роздрібного продажу можуть застосовуватися лінії пакування борошна в паперові пакети, а для промислового відвантаження — машини фасування у клапанні мішки або карусельні фасувальні установки. Комплектація пакувальної дільниці залежить від необхідної маси фасування, типу тари, способу закривання та системи дозування продукту. Для висівок і інших побічних продуктів проєктують окреме зберігання, транспортування та відвантаження. За потреби пакувальну лінію доповнюють контрольними вагами та металодетекторами, конвеєрами й автоматичним палетуванням мішків.

Перед розрахунком комплексу потрібно узгодити технологічне завдання. Для підбору обладнання важливо надати:

• вид зерна, його вологість, засміченість та інші доступні показники якості;
• необхідну продуктивність у тоннах за годину або за добу із зазначенням режиму роботи;
• перелік готових продуктів, вимоги до зольності, крупності та виходу;
• наявні приміщення, висотні обмеження, доступні інженерні мережі;
• вимоги до автоматизації, очищення повітря та контролю виробництва;
• спосіб зберігання, фасування і відвантаження борошна та побічних продуктів.

Після аналізу цих даних визначають технологічну схему, перелік машин, необхідні транспортні маршрути, компоновку та вимоги до монтажу. Фактичні показники виходу борошна і споживання енергії слід оцінювати для конкретної сировини та конфігурації.